Чи варто боятись самотності?
Суспільство може диктувати стереотип, що самотність – це спотворення “нормального” життя. Проте насправді це зовсім не погано. Варто навчитись не зациклюватись на інших людях, а чути себе, радіти своїм досягненням, сфокусуватись на своєму розвитку та спокої. Насправді краще жити та проводити час самому, ніж з ким-небудь. Власний простір, комфорт і здоров’я – це цінніше, ніж просто бути поруч з кимось.
Самотність дає можливість максимально піклуватись про себе. Коли поруч є люди, за яких несемо відповідальність (родичі, пара, друзі), то якусь частину уваги витрачаємо саме на цих людей. Так, звісно, це може теж приносити задоволення, особливо коли близькі люди взаємно про нас піклуються. Але зараз говоримо саме про переваги самотності. Тобто нести відповідальність тільки за себе набагато простіше і менш травмуюче для психічного стану.
Якщо вважаєте, що самотність – це через те, що нудно, то це скоріше егоїзм. Такі люди зазвичай звикли брати, і не вміють давати. Тому таке явище не будемо вважати самотністю.
Страх робити самостійний вибір можна назвати самотністю. Але це скоріше негативна якість, яку потрібно викорінити і навчитись бути самодостатньою та самостійною людиною.
Єдиний мінус самотності – це відсутність підтримки або допомоги, коли це може бути потрібно. Тому моя суб’єктивна рекомендація – це наповнити своє життя людьми настільки, наскільки залишиться достатньо власного простору для комфорту і буде відчуття, що є ті, хто підтримає в необхідний момент.
Самої самотності не потрібно боятись і хвилюватись, що це погано. Навпаки, це можливість пізнати себе, в якомусь сенсі абсолютна свобода.
